Табу

Артхаусне кіно – це не для всіх. Воно підходить не всім режисерам і, звісно, не всім глядачам. Мігель Гомеш, колишній кінокритик, а тепер один із найцікавіших і оригінальних кіномайстрів, у 2012 році зняв фільм, який здобув визнання на Берлінському кінофестивалі (отримав премію Альфреда Бауера) і задовольнить навіть найдосвідченіших глядачів. «Табу» — це історія з простою, але глибокою назвою, яка ділиться на дві частини. Перша може бути важкою, але друга обіцяє справжнє задоволення. Уявіть бабусю, що перестала впізнавати реальність, її настрої та ексцентричні вчинки. Як це — доглядати за такою людиною, витримувати її бурчання і капризи? Тепер подумайте, якою повинна бути історія її найглибшого кохання, щоб ви змогли відчути до неї хоч трохи співчуття. Навіть найсміливіші припущення не зрівняються з тією розповіддю, яку вам відчинить цей фільм.