Фільм відкриває завісу над внутрішнім світом молодого П’єра Брюмо, який перебуває в пошуках смислу життя та зв’язку з власним минулим. Втративши матір і занурившись у сірі будні Парижа, він відправляється до Тунісу — місця, сповненого дитячих спогадів. Там П’єр зустрічає жінку, що знала його матір, і через розповіді, листи та образи починає відтворювати шматочки своєї пам’яті. Фільм не вписується у звичну сюжетну структуру; він більше нагадує емоційну мандрівку в свідомості героя. Яскраві спалахи спогадів, непереборні образи минулого та гірке відчуття втрати переплітаються у його прагненні знайти себе. Це мистецька подорож, котра затягує та зворушує, залишаючи глядача в роздумах про значення пам’яті та ідентичності.