Фільм, який вважається культовим, незважаючи на те, що його знімали майже 90 років тому, вражає своєю глибиною. Його основа — реальні події, а діалоги взяті з запису допитів французької революціонерки, що надає особливої автентичності. Актори, які мали обмежений досвід у кіно, блискуче передають емоції, адже в той час акцент робився на театральному мистецтві. Головна героїня постійно у кадрі, її вирази обличчя та погляд — це справжнє мистецтво, яким володіють не всі. Цікаво, що фільм фактично не має традиційного сюжету — він побудований навколо допиту дівчини і не містить прологу чи епілогу. Але це не є недоліком; навпаки, така структура дозволяє глибше зануритися в емоційний світ персонажів. Цілком можливо, що ця картина стала першим вагомим кроком у жанрі психологічної драми в кінематографі, відкриваючи нові горизонти для наступних поколінь.