Шайда

У 1995 році Шейда, разом із чоловіком Хоссейном і шестирічною донькою Моною, вирушає з Ірану до Австралії. Втікаючи від жорстокого чоловіка, який не залишає їй шансів, жінка з дівчинкою знаходить притулок. Шейда подає на розлучення під час новорічних свят, живучи в постійному страху, що її тиранічний чоловік може дізнатися, де вони ховаються, і забрати Мону. У спільноті інших жінок, які пережили насильство, емігрантки намагаються побудувати нове життя. Хоссейну забороняють телефонувати до дочки, але він все ж може бачитися з нею до судового засідання. Мона боїться батька і прагне залишитися з матір’ю, тоді як Шейда намагається зберегти своє культурне коріння і відірватися від патріархальних традицій Ірану. З кожною зустріччю з батьком ворожість Хоссейна зростає, а страх поглинає думки Шейди. Що, якщо Мона випадково розкриє місце їхнього прихистку? Тоді загроза нависне не лише над ними, а й над усіма жінками, котрі знайшли тут безпечний дім.