Пісня для Маріон

У 78 років Артур, ветеран, займається доглядом за своєю хворою дружиною Маріон. Вона має пристрасть до хору для людей похилого віку, і це неабияк дратує його. Адже Маріон не просто відвідує репетиції, а активно виступає на фестивалях, що викликає в Артура певне невдоволення. Особливо це підкреслює їхню напружену стосунки, адже чоловік не може знайти спільну мову з власним сином. І раптом, під тиском обставин, Артур змушений переосмислити своє ставлення до хору. Він починає усвідомлювати, що саме у спільному музикуванні може знову відчути себе живим, знайти нові емоції та радість. Чи зможе він відкрити своє серце для цих змін, намагаючись впоратися з власними переживаннями? Це подорож до примирення з минулим і побудови нових зв’язків, що може виявитися виходом із важкої життєвої ситуації.