Після вечері

Анґела вперше повертається до рідного дому після втрати сестри Лорен. Вечеря, задумана як спроба відновити зв'язок та підтримати один одного, з самого початку оточена незручними паузами. Материна усмішка виглядає невпевнено, а батько тривожно поводиться, немов чекає на бурю. Кожне слово, кожен погляд наповнені напругою, наче ховають за собою неозвучені таємниці. У тиші, що панує в домі, починають проступати емоції, які довго залишалися невисловленими: провина, страх, глибока туга. Анґела та її батьки опиняються в пастці власних почуттів, так і не навчившись з ними справлятися. Ця вечеря стає для них не лише спробою примирення, а й моментом, коли старі рани знову відкриваються.