Ніжний бар

Джон ніколи не знав свого батька — той залишив їх, коли хлопець лише починав своє життя. Виховуючи сина одна, мати так і не знайшла другого чоловіка, й тому Джону бракувало чоловічої підтримки. Під час підліткових років він проводив дедалі більше часу у барі свого дядька Чарлі. Йому подобалося слухати напівп’яні бесіди чоловіків, які ділилися з друзями своїми життєвими історіями, а також вдихати аромат тютюну. Дядько став для Джона не лише родичем, а й взірцем, а завсідники — його новою родиною. Кожен із них ділився досвідом, даруючи корисні поради. Єдині дні, коли Джон не відвідував улюблений бар, були вихідними дядька Чарлі. Проте навіть у ці дні вони проводили час разом: грали у бейсбол і говорили про дівчат. Джон виріс, став журналістом і знайшов успішну роботу, але спогади про безтурботні дні у барі завжди залишатимуться для нього найкоштовнішими. Яке ж щасливе дитинство пережив Джон!