У 1984 році в Києві звільняють вчителя-комуніста Андрія Романовича Евіленка, звинувативши його в педофілії. Однак справжнє жахіття лише починається: з 15 травня того ж року Евіленко починає скоювати жахливі злочини, ґвалтуючи дітей і знущаючися над їхніми тілами. Його жертви — це переважно діти та молоді жінки, а самої жорстокості неможливо навіть повірити. Розслідування бере на себе сімейний суддя Вадим Тимурович Лесєв, який розуміє всю серйозність ситуації. За вісім років кропіткої роботи, він нарешті виходить на слід цього монстра, який встиг забрати життя п'ятдесяти п'яти людей. 22 травня 1992 року Евіленка судять, а 14 лютого 1994 року його страчують. Ця жахлива історія стала прикладом темряви, яка ховається в людях, і нерівної боротьби суспільства з серійними вбивцями.