Фільм пропонує глибоко символічну та емоційно насичену історію молодої жінки на ім'я Фауста, яка живе зі своєю матір’ю в скромному районі на околицях Ліми. Їхнє життя переплетене тишею, страхом і ніжністю: спілкування між ними відбувається через спів, у якому відлунюють спогади, біль і давні історії. Мати постійно нагадує Фаусті про важкі часи її народження — роки жорстокого насильства під час діяльності Сендеро Луміносо, коли зґвалтування стали жахливою реальністю для багатьох жінок. За міфом, Фауста успадкувала «молоко скорботи» — містичну недугу під назвою «тета асустада», що передає дітям глибокі травми матерів і позбавляє спокою на все життя. Ця історія порушує важливі питання про наслідки насильства та спроби подолати гіркі спогади минулого.