У Відні XVIII століття Франц Антон Месмер впевнений у своїх здібностях зцілювати хворих, вважаючи, що може витягувати щось особливе з їхніх тіл. Здається, його методи дивують лише жінок, які в його практиці відчувають справжнє полегшення. Однак спірні підходи та наслідки змушують його покинути Відень та вирушити до Парижа, де він намагається знайти нові можливості. Тут Месмер, використовуючи свої методи, стає об'єктом критики з боку колег-лікарів, адже його практика більше нагадує виставу, ніж медицину. В основі цієї історії — романтична лінія, що розгортається між Месмером і його юною пацієнткою Марією Терезією фон Парадіс, сліпою дочкою радника імператриці. Лікування, яке Месмер проводив у 1776—1777 роках, не тільки вплинуло на її здоров'я, але й стало початком її музичної кар'єри. Це захоплива драма, що досліджує межі медицини, ілюзії кохання та боротьби за визнання.