Маленький парижанин

Бенджі, наймолодший з трьох братів, мав всього вісім років, коли у 1941 році Францію захопили німці. Його батько, повернувшись з полону, приніс надію, але мати, на жаль, тяжко хвора, помирає через кілька місяців після його повернення. Бенджі обожнює свого батька, шанованого професора, але не може зрозуміти, як той так швидко забуває про свою покійну дружину. Через очі Бенджі ми стаємо свідками змін, що відбуваються в окупованій країні і в його родині, де панує хаос. Батько, намагаючись знайти втіху, постійно залучається до нових, часом сумнівних стосунків, які лише збільшують його нещастя. Історія Бенджі стає свідченням не лише особистих, а й суспільних потрясінь, що відбуваються в той складний час.