У Верхній Австрії, в 1750 році, рибальський ставок відображає похмуре небо, а глибокий ліс поглинає останні промені сонця. На горі висить мертва жінка — чи то попередження, чи то знакова прикмета? Глибоко релігійна Агнес із щирим сумом дивиться на неї, але в її серці також зріє туга: жінка почувається сторонньою у світі свого чоловіка Вольфа, з яким нещодавно одружилася. Її життя сповнене емоційного холоду, що складається з буденності, хатніх справ і невпинних очікувань. Все більше замкнута в собі, Агнес відчуває, як її внутрішня тюрма стає важчою, а меланхолія — непереборною. Згодом єдиний вихід, що вона бачить, — шокуючий акт насильства, який руйнує й без того крихку реальність.