У цій документальній стрічці словенський філософ і психоаналітик Славой Жижек занурюється в таємниці психології кіно, використовуючи фрейдистські та лаканівські підходи. Автор не просто аналізує події, а розкриває ідеї, що ховаються за кінематографічними творами. Жижек мандрує через улюблені стрічки, «вселяючись» у знакові сцени та досліджуючи їхню суть. Основна концепція фільму полягає в тому, що кіно є перверсивним мистецтвом, яке дозволяє глядачам реалізувати свої приховані бажання, не висловлюючи їх вголос. Він піднімає питання про "об'єкт бажання", "воайєризм", "розщеплення особистості" та "сцену травми", а також роль «великого Іншого» у наративі. Стрічка структурована на розділи, кожен з яких детально розкриває певний аспект психоаналітичного бачення кіномистецтва. Цей фільм є справжнім експериментом у світі кіно, який заохочує глядачів замислитися над своїм сприйняттям.