Будинок, що кричить

У 1890-х роках 18-річна Тереза Гаран, що виховується лише матір’ю-одиначкою, яка працює співачкою у кабаре, потрапляє до закритої школи-інтернату для проблемних дівчаток. Тут, під пильною опікою суворої мадам Фурно, Тереза стикається з жорстокими методами навчання, що вимагають від учениць ідеальних манер і абсолютної покори. Особливий інтерес викликає син мадам, Луїс, який живе в ізоляції від дівчат — його мати вважає, що жодна з них не заслуговує на його увагу. З часом атмосфера в інтернаті стає дедалі тривожнішою, коли починають безслідно зникати учениці. З кожним новим зникненням присутність страху стає нестерпною, а загадки навколо навчального закладу відкривають темні сторони минулого. Тереза разом з друзями намагається розгадати таємниці цієї похмурої установи, аби врятувати себе і інших.