Арман

Всё починається з загадкового інциденту між двома шестирічними хлопчиками — Армандом та Джоном. Шкільна адміністрація не пропонує ясних пояснень, тому учасників ситуації викликають на «розмову». На перший погляд, це виглядає як звичайний конфлікт, але скоро стає очевидно, що тут замішані набагато серйозніші речі, а невизначеність стає каталізатором психологічної напруги. У центрі розповіді — мати Арманда, Елізабет, яка опиняється під моральним та емоційним тиском. Вона бореться не тільки за свого сина, а й за своє право висловлюватися в оточенні, де кожне її слово може бути сприйняте як визнання провини. Водночас інші дорослі — батьки Джона, вчителі та представники школи — залучені в колективний пошук «правди», що більше нагадує суд без чітких доказів. Весь цей хаос затінює самих дітей, а основною темою стає не те, що справді сталося, а те, як дорослі інтерпретують, домислюють і втілюють свої страхи та упередження у цю заплутану історію.