Я ніколи не співав для свого батька

Джін Гаррісон — вдовець середнього віку, професор у Нью-Йорку, який мріє про нове життя з Пеггі в Каліфорнії. Але його плани ускладнює 80-річний батько Том, непоступливий і прив'язаний до дома. Після втрати матері Джін виявляється у ситуації, коли мусить піклуватися про старшого батька, що додає йому чимало стресу. Протягом фільму герой намагається знайти баланс між своїми прагненнями і любов'ю до батька. Він опиняється у постійній боротьбі з емоціями, ставлячи під сумнів, чи може залишити Тома, щоб реалізувати свої бажання, чи зобов'язаний залишитися, віддаючи шану родинним обов'язкам. Ця внутрішня боротьба стає центром сюжету, змушуючи глядачів задуматися про складність стосунків між батьками і дітьми.